Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

не лень тебе

  • 1 не лень тебе

    (+ неопр.)

    и не лень тебе́ ходи́ть по врача́м? — ¿y no te da pereza andar por los médicos?; ¡vaya ganas que tienes de andar por los médicos!

    * * *
    (+ неопр.)

    и не лень тебе́ ходи́ть по врача́м? — ¿y no te da pereza andar por los médicos?; ¡vaya ganas que tienes de andar por los médicos!

    Diccionario universal ruso-español > не лень тебе

  • 2 и не лень тебе ходить по врачам?

    conj.

    Diccionario universal ruso-español > и не лень тебе ходить по врачам?

  • 3 и не лень тебе ходить по врачам? щy

    conj.
    gener. ¡vaya ganas que tienes de andar por los médicos!

    Diccionario universal ruso-español > и не лень тебе ходить по врачам? щy

  • 4 лень

    лень
    pigro, maldiligento, mallaboremo;
    ей \лень встать ŝi maldiligentas eĉ levi sin.
    * * *
    ж.
    1) pereza f; galbana f (fam.); indolencia f ( вялость)

    из (из-за) ле́ни — por pereza

    на неё лень напа́ла — la pereza se ha apoderado de ella

    2) в знач. сказ., дат. п., разг. (не хочется)

    ему́ лень с ме́ста сдви́нуться — la pereza le impide moverse

    ••

    все, кому́ не лень разг. — no importa quien, quien quiera que

    лень - мать всех поро́ков погов. — la pereza es la madre de todos los vicios

    лень ра́ньше нас родила́сь погов. — la pereza primero, después nosotros

    * * *
    ж.
    1) pereza f; galbana f (fam.); indolencia f ( вялость)

    из (из-за) ле́ни — por pereza

    на неё лень напа́ла — la pereza se ha apoderado de ella

    2) в знач. сказ., дат. п., разг. (не хочется)

    ему́ лень с ме́ста сдви́нуться — la pereza le impide moverse

    ••

    все, кому́ не лень разг. — no importa quien, quien quiera que

    лень - мать всех поро́ков погов. — la pereza es la madre de todos los vicios

    лень ра́ньше нас родила́сь погов. — la pereza primero, después nosotros

    * * *
    n
    1) gener. galbana (fam.), hobachóneria, ignavia, indolencia (вялость), poltronerìa, flojedad, flojera, pereza, pigricia
    2) mexic. hueva, weva
    3) Col. aliblanca
    4) Chil. ñonguera

    Diccionario universal ruso-español > лень

  • 5 лень

    ж.
    1) ( ленивость) laziness, idleness; ( вялость) indolence

    лень на него́ напа́ла — he is in a lazy mood

    преодолева́ть лень — overcome one's laziness

    2) предик. безл. разг. ( не хочется)

    на́до бы пойти́, да лень — I ought to go there, but I can't be bothered

    сейча́с мне лень иска́ть э́ту вещь — I can't be bothered to look for the thing right now

    ему́ лень с ме́ста сдви́нуться — he is too lazy to move

    им не лень э́тим занима́ться — they don't tire of doing that

    и не лень тебе́ туда́ идти́? — isn't it a bother for you to go there?

    ••

    лень - мать всех поро́ков погов. — idleness is the root of all evil

    все, кому́ не лень — anyone who will take the trouble; just about everyone; everyone and his wife

    Новый большой русско-английский словарь > лень

  • 6 лень

    -и θ.
    1. τεμπελιά, οκνηρία, οκνιά, ραθυμία, βαριεμάρσ.• νωθρότητα•

    лень его обуяла τον έπιασε η τεμπελιά.

    2. με σημ. κατηγ. βαριέμαι, οκνεύω, τεμπελιάζω•

    лень ему руку поднимать βαριέτοι ακόμα και το χέρι να σηκώσει•

    ему лень говорить βαριέται ακόμα και να μιλά.

    εκφρ.
    все кому не лень – όλοι όποιος δεν τεμπελιάζει•
    не лень тебе (делать) – αν δεν βαριέσαι (να κάνεις).

    Большой русско-греческий словарь > лень

  • 7 лень

    * * *
    sb f
    dovenskab
    все, кому не лень - enhver som har lyst
    не лень тебе at du gider.

    Русско-датский словарь > лень

  • 8 лень

    1) сщ. - лінощі (-щів и -щей), ліньки (-ків), (реже) лінь (-ни); срвн. Леность. [Через лінощі й хазяйство занепало (Київщ.). За ліньками нічого не зробив (Харківщ.). Твоя лінь на сім год поперед тебе народилася (Богодухівщ.)]. Умственная лень - розумові лінощі, лінощі думки. Лень одолевает, берёт кого - лінощі (ліньки) обсідають (беруть) кого, нападають кого. Лень напала на кого, одолела кого - лінощі (ліньки, баглаї) напали кого, обсіли кого, баглаї вкинулися кому. [Якісь лінощі її обсіли (Єфр.). Баглаї напали (Номис)];
    2) нрч. - ліньки. Мне лень - мені ліньки, мені неохота, не бере охота мене. Ему лень работать, писать и т. п. - йому ліньки (неохота, нехіть) працювати, писати и т. п. [Ліньки тобі встати! (Богодухівщ.)]. Кому не лень - кому не ліньки, хто не лінується, кому охота.
    * * *
    1) лінощі, -щів, лінь, -ні; лі́ньки, -ків
    2) в знач. сказ. лі́ньки; ( неохота) не хо́четься

    Русско-украинский словарь > лень

  • 9 лень

    ж.
    1) paresse f; flemme f ( fam); fainéantise f ( безделье); indolence f ( вялость)

    на него́ нахо́дит лень — il est sujet à la paresse

    2) в знач. сказ. (не хочется) разг.

    мне лень выходи́ть — je n'ai pas envie ( или j'ai la flemme) de sortir

    тебе́ лень э́то сде́лать — tu es trop paresseux pour le faire

    ••

    все кому́ не лень разг. — n'importe qui, le premier venu

    * * *
    n
    1) gener. sybaritisme, paresse
    2) colloq. flemmardise, flème, flemme, rame, cosse
    3) obs. nonchaloir

    Dictionnaire russe-français universel > лень

  • 10 лень

    90 С ж. неод. (без мн. ч.)
    1. laiskus; его обуяла \леньь laiskus on tast võitu saanud, laiskus ei lase teda lahti, на него нашла v напала \леньь kõnek. tal(le) on laiskus peale tulnud, побороть в себе \леньь laiskusest võitu saama, из-за v из \леньи laiskusest;
    2. в функции предик. кому, с инф., без доп. kõnek. kes ei viitsi, kellel pole tahtmist v viitsimist; мне \леньь идти ma ei viitsi minna, и не \леньь тебе идти? ja sul on tahtmist minna? ja sa viitsid minna? ‚ (все)
    кому (только) не \леньь kõik, kes tahavad v viitsivad

    Русско-эстонский новый словарь > лень

  • 11 нападать

    I. см. Нападывать.
    II. напасть
    1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;
    2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];
    3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];
    4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].
    * * *
    I нап`адать
    см. нападать II
    II напад`ать
    несов.; сов. - нап`асть
    1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)
    2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся
    3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́сти

    не на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)

    III напад`ать
    несов.; сов. - нап`адать и нап`асть
    (падая, скопляться) напада́ти, напа́дати

    Русско-украинский словарь > нападать

  • 12 мать

    [mat'] f. (acc. мать, gen. e dat. матери, strum. матерью, prepos. о матери, pl. матери, gen. pl. матерей)
    1.
    2)

    "Что ты, мать моя! - закричала графиня" (А. Пушкин) — "Ma che fai, cara mia!, gridò la contessa" (A. Puškin)

    2.
    ◆

    мать-героиня — 'madre eroica' (titolo onorifico in URSS alle madri che avevano educato non meno di dieci figli)

    3.
    ◇

    Новый русско-итальянский словарь > мать

См. также в других словарях:

  • не лень тебе — не лень вам, не лень ему; Не лень тебе (делать что л); Не лень вам (делать что л); Не лень ему (делать что л) Зачем, с какой стати (что л. делать) …   Словарь многих выражений

  • не лень тебе — нареч, кол во синонимов: 2 • зачем (86) • с какой стати (55) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • лень — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? лени, чему? лени, (вижу) что? лень, чем? ленью, о чём? о лени 1. Ленью называют отсутствие желания работать, делать что либо. Лень одолела. | Лень матушка. | Студентом он немного занимался… …   Толковый словарь Дмитриева

  • лень — и; ж. Отсутствие желания работать или делать что л.; нелюбовь к труду. Л. одолела. Лень матушка (ирон.). // Состояние вялости, сонливости; апатия. Поддаться сладкой лени. ◁ Лень кому, с инф. неизм.; в функц. сказ. Разг. Об отсутствии желания… …   Энциклопедический словарь

  • лень — и, ж. 1. Отсутствие желания работать, делать что л. Его [Обломова] лень и апатия есть создание воспитания и окружающих обстоятельств. Добролюбов, Что такое обломовщина? Нет, брат, придется тебе самому задачку решать . Я твою лень покрывать больше …   Малый академический словарь

  • лень — I см. лень кому, с инф. неизм., в функц. сказ.; разг. Об отсутствии желания работать или делать что л.; не хочется, нет охоты. Лень выйти на улицу. Ему лень подняться с кресла. кому не лень не лень тебе …   Словарь многих выражений

  • не лень вам — см. не лень тебе …   Словарь многих выражений

  • не лень ему — см. не лень тебе …   Словарь многих выражений

  • зачем — для чего, к чему, на (что, кой (ляд, прах), черта), на (кой, какой) (черт, дьявол, леший), за каким (чертом, дьяволом, лешим), (для) какого черта, какого (дьявола, лешего); с какой это радости, на фигища, на хрен, зафигом, на хренища, на какого… …   Словарь синонимов

  • с какой стати — предл, кол во синонимов: 55 • в честь чего (52) • во имя чего (12) • для какого дьявола …   Словарь синонимов

  • западло — ЗАПАДЛО, а, ср, ЗАПАДЛЯК, а, м., ЗАПАДЛЯНКА, и, ж. 1. Невезение, неудача. Попасть в западляк. 2. Подлость, дурной поступок. 3. в зн. сказ., кому что делать. Лень, не хочется; неэтично, совестно. В воскресенье западло работать (лень). Тебе не… …   Словарь русского арго

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»